Свічка Памяті

Не звільняється пам'ять,
Відлунює знову роками,
Я зітхну… запалю обгорілу свічу…

З давніх часів люди очищувались вогнем. Запалювали свічку і мовчки каялися, що пам’ятають, що не забудуть.

Свічку Пам’яті запалили учні та вчителі нашої школи, щоб побачили ті, хто став зорями, щоб простили нам наше безпам’ятство всі жертви голодомору, що лежать в сирій землі.

Падали в серце кожного слова, сказані випускниками школи.

Це остання хлібина, остання,
Очі горем налиті вщерть,
Батько й діти не їли зрання…
Це остання хлібина, остання,
Після неї – голодна смерть…

/Files/images/01112016/DSCN2566.JPG Хвилина мовчання… Нехай увійде вона в наші серця тихою молитвою, очистить душі від зла.

Кiлькiсть переглядiв: 83

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.